*****************
Знову фарба на листі почала
Суперечку усіх кольорів
Поки воно не покрило всю землю,
Навкруги, дерев навкруги..
Але вітер, він не питає,
Вітер дме, обриває гілки..
Що ж йому до осінніх барвів...
Він шаленний, все йому до снаги.
А гілки в тім скрипучім співі,
Вже не в схилах те листя спасти,
Відпускають його вже летіти,
Стане холодно гілкам, й вони....
Будуть трохи себе прикривати,
Бо стоять вони зовсім нагі...
Деякі будуть просто ламатись...
Духу уже, не досить їм..
Так прийдеться стояти, чекати..
Коли знову наступить весна
Разом з нею буде буяти
Молоде і свіже життя..
Так і ми, як ті гілки і листя,
Помираєм, щоб колись прорости..
Доля бавитися з нами навмисно,
Але це не біда, сильні ми.
******************
Таня Марків