Ніколи не відчуваєш себе більш самотнім, ніж ввечері... Коли закохані разом гуляють містом, сидять в затишному кафе, тримаючись ніжно за руки... А повернувшись додому, разом дивляться фільм. І десь на середині перегляду забувають про нього, поринувши в ніжні і пристрасні обійми один одного... Десь... Хтось... З кимось... Це могли б бути ми з тобою... Але ти фіг знає де, на краю географії... Так само відчуваєш себе самотнім...
Зрелище влюбленных пар на улице напоминает мне маленького ребенка в колясочке. Вот он такой чистенький, розовенький всем улыбается. Ну, просто лапочка. Но мы - то знаем, что это всё обманчиво. Дома заботы, еда, рвота, памперсы, бессонные ночи, зубы, болячки, капризы. Так и влюбленные пары мило выглядят на улице. А что дома? Мы тоже это знаем.