А сильна жінка мовчки плаче...
Сама з собою, не для всіх.
В сльозах не вихід, та одначе
Зніме тягар, що в душу ліг...
Бо сильна жінка розуміє
Що міць її в собі лишень.
Вона все зможе, все зуміє,
А слабкість - для людей мішень.
Така себе не пошкодує,
Лиш сяде ближче до вікна,
Для себе каву приготує
Й проблеми вирішить сама.
А потім змиє туш і сльози,
Вдихне з повітрям нікотин,
Без жалю витягне занози
З душі... і вибереться з стін!
Пройде повз світ ходою гідно,
Без натяку на щем і біль,
Хай думають що щез безслідно,
Бо в сильної завжди є ціль!