Я вже нічого не боюсь,
Я вже не мрію та не злюсь,
Та не радію й не молюсь.
І в битві більше не борюсь.
Я сама по собі просто ходжу,
Я сама себе у бари воджу.
Я сама з собою говорю,
І більш дурниць я не роблю.
А де всі інші? - не питаю.
Хтось зник, когось давно не знаю.
Життя, як коло, - все циклічне:
Самотність, час, і все це вічне.