Навіть коли болить- живи...
Іноді серце мовчить так голосно, що хочеться затулити вуха. Світ іде далі, а ти ніби залишаєшся позаду- зі своїм болем, розчаруванням, втомою... Ніхто не помічає, що всередині щось обвалилось... А ти мусиш усміхатись, ніби нічого не сталося)
Буває, здається, що більше не піднімешся... Що все розсипалося, як розбита чашка- і вже не склеїти... Але саме в цей момент у тобі народжується тиша, у якій з’являється сила! ?Вона не гучна... Не героїчна... Вона ніжна, як дотик! Міцна, як сльоза, що не скотилася!
Життя не питає, коли ти готовий. Воно просто тече... І разом з ним- дні, втрати, зустрічі, прощання... Хтось іде назавжди... Хтось приходить, коли вже не чекаєш) Але кожна людина, кожен погляд, кожне слово залишає в тобі відбиток. І ти вже не та, ким була учора...
Навіть коли розбите- твоє серце б’ється...
І поки воно стукає, ти можеш дихати... ?
Можеш жити... Не для когось... Для себе!!! Навчись берегти себе, як щось крихке, але цінне. Як дитину в собі, що хоче вірити, любити, сміятись, навіть якщо світ не завжди лагідний...
Життя не обіцяє легкості... Але воно дарує моменти, заради яких варто йти далі... ?
Варто знову вдихнути, знову встати, знову подивитися в небо... Навіть коли болить.
Бо жити- це теж любов...❤️