Я просто хочу все забути, замкнутись у собі і ніколи нікому не відкривати свої почуття. Хочу дивитись уперед, хоча погляд уже буде мертвий. Бути щасливою стала розкіш для мене. Людям не вистачає тепла, здоров'я, їжі, а мені-кохання. Нас так багато, а тепер я залишилась лиш одна у безлюдній кімнаті. Мрії стали на місці і застигли, як лід, а згодом їх спалить сонце, а заразом мою душу. Все перекинулось з ніг на голову, тому що сталася одна страшна річ-померла надія, і я заразом з нею.