Вже жовтолиста осінь на поріг ступає, Стукає в віконце, Хоч трохи тепло якось на душі, Подекуди ще сяє сонце. Вже жовтолиста осінь у дворі Літа рахує, рік за роком, Торкнеться серця раптом, що в журбі, Вона іде широким кроком. І ніби вчора було двадцять п'ять, А десять років перед тим - п'ятнадцять. Сьогодні нам з тобою тридцять п'ять, Але ніколи вже не буде двадцять...
(Світлана Ч., 2016 р. )
увеличить
17 сентября 2018
Ще восени буває тепло,
І сонце світить у вікно, І на душі буває легко,
Коли у ній живе тепло.
І не страшний холодний вітер, Не страшно, що прийде зима.
Біда не у черствому хліба,
Біда - коли черства душа...
(Світлана Ч., 2014 р.)
увеличить
17 сентября 2018